Велосипедисти для Велосипедистів – репортаж очевидця

Автор: admin, 21.05.2009

Отже, в суботу 16 травня, воно-таки відбулося! Перше ВдВ Ірпеня!
Всього я зареєструвала 40 учасників, а вкупі з оргами, ментами і фельдшером набралось цілих 50. Непогана цифра для початку.
Оскільки я дивилась на це все дійство з-під шкури білого ведмедя, то мої враження можуть бути не зовсім об’єктивними. Тому прошу всіх висловлюватись в коментарях.
Мене порадували: кількість учасників, позитивний настрій, участь таких несподіваних осіб як начальник відділу охорони здоров’я та заступник міського голови. Цікаво було спостерігати позитивну реакцію пішоходів та водіїв – нам посміхались і аплодували. Порадувала готовність велосипедистів взяти участь у велоперегонах, достатній рівень фізичної підготовки та адекватне ставлення до перемоги/не перемоги. Приємно було чути і бачити обмін новинами і думками з приводу різних запланованих вело-подій. Потішило, як чоловік 10 гуртом заклеювали одну камеру. Добре, що більшість учасників знали, як правильно поводитись на дорозі і трасі, а також, куди дівати сміття. Ще мені особисто сподобалась ночівля в лісі під звуки грози та спів пташок, а кого там з нами не було – тому мої співчуття.
А ось список того, що варто врахувати і на наступний раз покращити. По-перше, замість запланованих 14.00, парад почався о 14.30, оскільки ми чекали деяких учасників. Сам парад був схожий скоріше на невеличке стадо наполоханих двоколісних тваринок – учасники розтяглись мало не на кілометр, дистанції не дотримувались, допустили в’їзд автомобілів між велосипедистами. Серед причин називали: недостатньо чіткий інструктаж, зашвидку їзду машини ДАІ, недисциплінованість учасників. Далі, по приїзді на старт змагань, задовго чекали їх початку, до того ж, під палючим сонцем. Один з найгірших моментів – заїзд та захід сторонніх людей на трасу змагань. Багато кому запам’ятались неадекватні (нетверезі?) мопедисти на трасі. На жаль, був навіть один аварійний випадок, коли учасник з Бучі зіткнувся з мопеди стом. Питання, як уникнути цього в майбутньому?
Все решта, неначе, пройшло нормально, окрім того, що мало хто з учасників лишився на пікнік і ночівлю (ймовірно, через комарів), а також того, що не всі розуміють цінність і унікальність природного світу Ірпінських лісів – на жаль, не обійшлось без зривання конвалій.
А загалом, після обговорення з оргами, учасниками та суддєю я схиляюсь до думки, що все пройшло цілком задовільно. Завдання перезнайомитись і заявити про себе вважаю виконаним. Думаємо далі, а поки – чекаємо на дій всіх решти активних двоколісників Приірпіння. На часі – Велодень у Києві 24.05 (координатор Саша) та Велодень Ірпеня (координатор Женя).